Який кабель вибрати для підігріву даху?
Розрізняють два основних види кабелів, що гріють: резистивние й саморегулюючі. Резистивние кабелі мають постійний опір по всій довжині. Тепловиділяючим елементом служить металева жила. Основне достоїнство цих кабелів - дешевина. Є й деякі недоліки. По-перше, секції однієї конструкції мають певну довжину, що утрудняє проектування й монтаж, оскільки в реальній покрівлі, особливо якщо вона має складну форму, лотки, ринви й водостоки різняться по довжині. Втім, цей недолік можна компенсувати підбором кабелів різного опору. По-друге, умови, у яких перебувають різні ділянки кабелю, можуть різко відрізнятися: одна ділянка лежить під снігом, іншої покритий листям, третій висить у повітрі. Тепловіддача ж цих частин зовсім однакова. Коли датчик зафіксує вологість і система ввімкнеться, ефективно буде працювати тільки покритий снігом ділянка, а два інших перегріваються зовсім дарма.
Саморегулюючі кабелі, або "самреги", як їх часто називають, мають важливе достоїнство: можуть підбудовуватися під навколишні умови (адже всі частини покрівлі мають різну потребу в теплі). У конструкціях з такими кабелями джерелом тепла служить тепловиділяюча пластикова матриця, розташована між двома струмопровідними жилами. Тепловиділення кожної ділянки матриці міняється залежно від фактичних зовнішніх умов: чим довше зберігаються висока вологість і низька температура, тим більше тепла виділяє кабель. У результаті досягається економія електроенергії. Кабелі можна нарізати секціями довільної довжини: від 20 див до декількох десятків метрів. Крім того, їх досить установити в одну жилу (у більшості випадків для вертикальних водостоків), а не петлею, як резистивние кабелі. Це зменшує споживану потужність системи й запобігає засмічуванню водостоків листям.
Професійно спроектовані системи на "самрегах" вимагають менше розподільних кабелів. Вони значно єкономичнее резистивних, оскільки не витрачають тепло понапрасну, так що через якийсь час первісні витрати окупляться. Однак це не означає, що у всіх випадках необхідно застосовувати саме саморегулюючі кабелі. Закономірне питання про автоматизацію роботи системи. Великою популярністю системи антизледеніння користуються в хазяїв заміських котеджів, а тоді як бути, якщо вам потрібно виїхати в місто, а в перспективі - відлига з наступними заморозками? Що ж, така погода в нашім регіоні не рідкість, саме вона найбільше сприяє утворенню полою. Якщо ж установити датчики, що реагують на перепади температури, то залежно від їхнього спрацьовування система буде включатися.
Більше повний варіант автоматики містить у собі також сенсори вологості, які в сукупності з температурними датчиками забезпечать роботу системи в потрібний час. Ну й, природно, система повинна автоматично відключатися при занадто низьких температурах: у таких випадках кількість вологи різко зменшується й утворення полою виключено.
Найпростіший варіант керування системою - звичайний ручний, коли, кинувши оком на дах, ви самі визначаєте, чи включати систему й на який час. Якщо ж у вас прокладений саморегулюючий кабель, то в якихось межах він сам буде здійснювати регулювання, автоматично підтримуючи плюсову температуру на даху. До речі, незважаючи на дорожнечу такого кабелю, використовувати його найчастіше зручніше, ніж звичайний. Саморегулюючий кабель довше служить, він безпечний і простий в експлуатації, оскільки його можна нарізати відрізками будь-якої довжини. Антиобледенительний кабель можна встановити не тільки практично на всіх типах дахів, але й задіяти в системі водопостачання. кабель, Що Гріє, прокладений уздовж труби, не дозволяє воді усередині її змерзнути, отже, труба не лопне. У такий же спосіб можна "підігрівати" і щабля перед входом у будинок, що забезпечить чистоту в приміщеннях і запобіжить можливим травмам.